Всесвітній день боротьби за ліквідацію дитячої праці

     У 2002 році Міжнародна організація праці оголосила 12 червня Всесвітнім днем боротьби за ліквідацію дитячої праці з метою привернення уваги широких кіл громадськості, світової спільноти, національних урядів та суспільства до всесвітнього руху за заборону дитячої праці й особливо її найгірших форм, до яких відносяться рабство, небезпечна робота, залучення дітей до проституції, виготовлення порнографічних матеріалів і протиправна діяльність.

     Такі види дитячої праці, як виснажлива й надмірно тривала праця дітей у домашньому господарстві (насамперед, це стосується сільських дітей); робота у промисловості, в установах та організаціях, яка не відповідає фізичним та розумовим здібностям дітей, шкодить їхньому здоров`ю, заважає навчанню та розвитку дитини; робота у сімейному бізнесі, яка перебуває поза громадським та державним контролем, чим створюються передумови для перетворення такої праці в найгірші форми; робота на вулиці в несприятливих погодних умовах, часто — у несприятливому соціальному оточенні (миття автомашин, вулична торгівля, жебракування тощо), суперечать законодавству нашої держави.

     Особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

     Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду та в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

     Чинним законодавством встановлено межі робочого часу для неповнолітніх. Для осіб у віці від 16 до 18 років встановлено - 36 годинний робочий  тиждень, що становить не більше 7 годин на день при 5-денному робочому тижню та 6 годин при 6-денному. Працівники віком від 15 до 16 років, а також учні 14-15 років, що працюють під час канікул, можуть працювати по 24 години на тиждень. Тривалість робочого дня для таких осіб не може перевищувати 4 години на день при 6-денному робочому тижню й дорівнювати 5 годинам при 5-денному.

     Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, залучати до підіймання й переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Крім того, неповнолітніх забороняється залучати до нічних, надурочних робіт і до робіт у вихідні та святкові дні.

     Батьки, усиновителі й піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

     Потрібно враховувати, що не всі види праці шкідливі для дітей. З раннього віку багато дітей допомагають по господарству, виконують окремі доручення дорослих або працюють разом з батьками на власній фермі (ділянці) чи в родинному бізнесі. Підростаючи, вони перебирають на себе певні легкі види праці й навчаються якійсь професії в традиційних галузях господарства. Таким чином, вони засвоюють корисні трудові навички та ставлення до праці, що знадобиться їм як майбутнім працівникам та повноцінним членам суспільства. Легка праця за умови постійного і ретельного моніторингу може стати важливою складовою процесу соціалізації та розвитку дитини, що навчить їх брати на себе відповідальність і відчувати гордість за власні досягнення. Звичайно, така робота повністю не позбавлена ризику, проте не її мають на увазі, коли йдеться про дитячу працю.

     Більшість дітей не знайомі зі своїми правами у сфері праці. Вони не знають, які організації стежать за виконанням законів і куди можна звертатися, щоб з’ясувати та захистити свої права.

     Адреси та номери телефонів організацій, куди можна звернутися в разі порушення прав дитини: м.Мар’їнка, пр-т Дружби, 12; 0501959053 (ВЦА міста Мар’їнка та села Побєда); м.Мар’їнка, вул.Шевченка, 3; 0506104566 (Служба у справах дітей Мар’їнської райдержадміністрації); телефон довіри «Всеукраїнська лінія» 8-800-500-21-80.